👩💻 👨💻 Фрілансери – особи, які наймаються для виконання певного переліку робіт чи певної послуги, переважно відділено, без укладення довгострокового договору, поза штатом організації.
Організація роботи фрілансерів істотно відрізняється від традиційної організації праці найманих працівників. Для фрілансерів важливим є, насамперед, трудове завдання, термін його виконання, розмір оплати та результат роботи. Тоді як поняття “трудовий розпорядок”, “час відпочинку”, “норма робочого часу” для них не мають істотного значення, оскільки регулюються переважно самостійно.
💻 Такий режим роботи знайомий не тільки фрілансерам, а й багатьом працівникам, які внаслідок Covid-пандемії були змушені перейти на дистанційну форму виконання трудових обов’язків.
На сьогоднішній день фріланс не передбачений чинним трудовим законодавством України. Фрілансери фактично знаходяться у правовому вакуумі, та змушені реєструватися як суб’єкти підприємницької діяльності чи працювати нелегально.
📄 Необхідність законодавчого врегулювання роботи фрілансерів та встановлення умов здійснення роботи дистанційно наразі є актуальною проблемою, вирішенням якої може стати схвалений урядом 25.02.2021 року, законопроект №5161, покликаний врегулювати нестандартні форми зайнятості, зокрема роботу фрілансерів.
Юристи ЮК “Привілей” проаналізували вказаний проект закону та виділи основні положення, що допоможуть вам зрозуміти, яким чином законодавець має намір врегулювати такий тип зайнятості.
Законопроект №5161 передбачає:
1. Врегулювання трудових відносин, у яких неможливо заздалегідь визначити види, обсяги та періоди виконання певної роботи.
2. Введення нової особливої форми трудового договору – трудового договору з нефіксованим робочим часом. Договір допоможе сторонам погодити необхідність та час залучення працівника до роботи, її обсяг та режим виконання. Оплата праці здійснюваметься лише за час, коли робота фактично виконується.
3. Надання фрілансерам всіх права та гарантій, передбачених законодавством про працю. Зокрема, щодо належного режиму роботи, часу відпочинку, порядку прийняття на роботу та звільнення з неї, а також виплати заробітної плати.
4. Гарантована мінімальна кількість оплачуваних годин на місяць – 32 години. Якщо працівник протягом календарного місяця виконував роботу менше 32 годин, йому повинна бути виплачена заробітна плата не менше ніж за 32 години робочого часу відповідно до умов оплати праці, визначених трудовим договором.
5. Працівник, який працює за таким трудовим договором, зможе більш вільно планувати свою роботу, не пов’язуючи себе лише з одним роботодавцем та робочим графіком підприємства, а також самостійно планувати свою діяльність залежно від поставлених йому завдань, переконані в міністерстві.