В Україні хочуть «відв’язати» розмір штрафів від прожиткового мінімуму
Наразі до другого читання готується проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення» № 3515 від 20.05.2020 року.
Відповідним законопроектом пропонується замість «неоподатковуваного мінімуму доходів громадян» запровадити нові величини, що мають застосовуватися як для обчислення розмірів штрафу як виду адміністративного стягнення та кримінального покарання, так і для кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень.
Таким чином, для кваліфікації адміністративних/кримінальних правопорушень застосовуватиметься «розрахункова одиниця», яка встановлюється законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Можливі ризики:
Головне науково-експертне управління ВРУ (далі – ГНЕУ) відразу ж звернуло увагу на ризики, пов’язані з тимчасовим характером такої величини, адже закони України про державний бюджет на певний рік діють лише протягом відповідного календарного року. Тому у випадку несвоєчасного прийняття закону про державний бюджет відразу ж виникатиме невизначеність з розмірами штрафів та критеріями кваліфікації правопорушень у відповідному календарному році, що матиме негативний вплив на застосування сотень статей КК та КУпАП.
Крім того, на думку ГНЕУ, «відповідним роком» можна вважати рік, коли було вчинено відповідне правопорушення, рік, коли воно було виявлено і було почато досудове розслідування, або ж рік, коли особі було оголошено про підозру. Така неоднозначність може створити досить серйозні проблеми при застосуванні усіх положень КК та КУпАП.
Які нововведення очікуються:
Паралельно з «розрахунковою одиницею» у законопроекті пропонується запровадити для КПК, ГПК, ЦПК та КАСУ ще одну одиницю – «штрафну ставку» для визначення розмірів застави, штрафу, інших грошових стягнень.
Зокрема, відповідно до чинної редакції ч. 1 ст. 135 ГПК, у випадку невиконання процесуальних обов’язків, зловживання процесуальними правами суд може стягнути штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Водночас згідно з положеннями законопроекту, розмір штрафів у зазначеній статті пропонується встановити від 100 до 1000 розмірів штрафної ставки.
При цьому, розмір штрафної ставки відповідно до законопроекту, зокрема, для ст. 135 ГПК становить 2 відсотки розрахункової одиниці, встановленої законом про державний бюджет на відповідний рік. Разом з тим, супровідні документи до законопроекту не містять інформації щодо розміру штрафної ставки. Врешті-решт, неможливість визначення грошового значення штрафних санкцій, ускладнює оцінку та доцільність запропонованих змін до усіх процесуальних кодексів.
Висновки
Відтак, аналіз наявних положень законопроекту в частині методики розрахунку штрафів, об’єктивно дозволяє стверджувати про відсутність правової визначеності таких положень, що порушує закріплений ст. 8 Конституції України принцип верховенства права, згідно з яким юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування, не виключає неоднакового трактування у правозастосовній практиці. Про неодноразово наголошувалось Конституційним Судом України у рішеннях від 22.09.2005 № 5-рп, від 29.06.2010 № 17-рп, від 11.10.2011 № 10-рп та ін. Так чи інакше, ЮК «Привілей» буде слідкувати за проходженням даного законопроекту в рамках парламентських читань, а тому слідкуйте за нашими матеріалами і надалі.
обратная связь
Остались вопросы?
Наши юристы проконсультируют Вас по всем интересующим вопросам