Здійснення господарської діяльності тягне за собою ризик виникнення конфліктних ситуацій, особливо якщо це пов’язано з реалізацією земельних правовідносин. Саме у такій ситуації опинилось підприємство, яке знаходиться на абонентському обслуговуванні ЮК “Привілей”, є суборендарем земельної ділянки та планує здійснювати будівництво об’єкту на ній.
📃 ФАБУЛА СПРАВИ
Власник сусідньої земельної ділянки звернувся з позовом до власника земельної ділянки про встановлення на ній безоплатного земельного сервітуту, що полягає в праві проїзду через земельну ділянку. В якості третіх осіб позивач залучив Орендаря та Суборендаря земельної ділянки (клієнта ЮК “Привілей”).
АРГУМЕНТ ПОЗИВАЧА: необхідно здійснювати будівельні роботи, а доступ до земельної ділянки Позивача з дороги загального користування можливий виключно через земельну ділянку суборендаря. На підтвердження обґрунтованості своєї позиції Позивач надав висновок експертного дослідження, згідно з яким, у Позивача відсутні будь-які інші варіанти встановлення земельного сервітуту, окрім як через земельну ділянку Клієнта.
ЩО ТАКЕ СЕРВІТУТ❓
Нагадаємо, що згідно зі ст. 401 ЦК України, сервітут – це право користування чужим майном, яке, зокрема, може бути встановлене щодо земельної ділянки для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
НАСЛІДКИ ВСТАНОВЛЕННЯ СЕРВІТУТУ❓
Встановлення сервітуту дає право користувачу безперешкодно (в нашому випадку: безоплатно) використовувати чужу земельну ділянку для мети, вказаної користувачем сервітуту (в нашому випадку: проїзд та влаштування дорожнього покриття). Відповідні відомості вносяться до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Вказані зміни тягтимуть за собою істотне зниження ринкової вартості земельної ділянки на якій встановлено сервітут, а також можливість доступу до неї третіх осіб, що не влаштовувало ні власника земельної ділянки, ні Клієнта.
ПОЗИЦІЯ ЗАХИСТУ КЛІЄНТА:
✔️ встановлення сервітуту на право проходу та проїзду транспортними засобами є втручанням в право власності;
✔️ недоведеність безальтернативності захисту права Позивача іншим способом, аніж встановлення безоплатного земельного сервітуту;
✔️ недоведеність найменшої обтяжливості обраного Позивачем способу встановлення такого сервітуту для власника (користувача) суміжної земельної ділянки;
✔️ недостатності наданих доказів.
👩🏻🎓 ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ:
Встановлення сервітуту позбавляє Клієнта права, гарантованого ст. 41 КУ, на повноцінне використання належної земельної ділянки за цільовим призначенням. Тому реалізація основної мети сервітуту безпосередньо впливає на обсяг речових прав власника земельної ділянки, а також суборендаря та суперечить правовій природі сервітуту.
Право сервітуту передбачає для його ініціатора не режим найбільшого сприяння у використанні власної земельної ділянки за рахунок чужої власності, а регулює ситуацію, коли уникнути втручання у право власності на чужу річ неможливо об’єктивно.
🧐 ОЦІНКА ДОКАЗІВ:
❌ Аргументи Позивача, щодо наявності у нього планів здійснювати забудову своєї земельної ділянки не були підтверджені наданням ні дозвільної документації на здійснення будівельних робіт, ні проектної документації.
❌ Висновок експертного дослідження був однобічним та неповним. Не зважаючи на те, що у частині висновків була вказівка на неможливість встановлення земельного сервітуту через будь-яку іншу суміжну земельну ділянку, ніж ділянку Клієнта, мотивувальна частина дослідження не включала в себе жодної інформації про те, чи здійснювалося експертом дослідження можливості доступу до ділянки Позивача через інші суміжні земельні ділянки. Це свідчить про необґрунтованість та недостатність дослідження.
👩🏻⚖️ За результатами розгляду вказаної справи, судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні позовних вимог (встановленні сервітуту) в повному обсязі.
💙 Очікуємо на подання апеляційної скарги, але наші Клієнти можуть бути впевнені в тому, що їх справа в надійних руках та закінчиться перемогою.