Отримання мобілізаційних повісток: основні питання

15.03.2022

У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової та мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань 24.02. 2022 року Президент України постановив указ №69/2022.

Одним із пунктів вищезазначеного указу є проведення загальної мобілізації  по всій країні протягом 90 діб з дня набрання чинності цим Указом.

У зв’язку з цим, представники військкоматів стали вручати повістки у просто у місцях великого скупчення, зокрема біля входу у торговельні центри та крамниці, на блокпостах та залізничних вокзалах. Такі дії представників військкоматів дуже обурюють багатьох чоловіків, які вважають, що це незаконно.

Варто зазначити, що в українському законодавстві відсутній порядок вручення мобілізаційних повісток. Процедура вручення повісток регламентована лише в разі призову на строкову військову службу. 

Тобто наразі вручення повісток може відбутися будь-де, але тільки після встановлення особи громадянина України, якому вручають повістку.

Проте не варто відразу панікувати. Необхідно розуміти, що отримання повістки ще не означає автоматичне зарахування до лав ЗСУ чи інших військових підрозділів. 

Для чого ж вчиняють такі дії? 

У такий спосіб в центрах комплектування та соціальної підтримки перевіряють та оновлюють інформацію про військовозобов’язаних.

Як необхідно діяти при отриманні повістки?

Чоловік, який отримав повістку, має з’явитися до військкомату та стати там на облік. Після відвідування військкомату його можуть зарахувати до резерву, спрямувати на медкомісію чи на навчання

Пам’ятайте: Відповідальність за неявку до військкомату може бути як адміністративною, так і кримінальною. Штраф за ухилення від призову становить від 510 до 850 грн.

Повторне вчинення порушення протягом року, а також вчинення такого порушення в особливий період тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1 700 грн.

Хто може потрапити під загальну мобілізацію?

Під загальну мобілізацію підпадають усі громадяни України (переважно чоловіки) від 18-60 років, які здатні виконувати свій військовий обов’язок. 

Проте, це не означає, що призиватимуть геть усіх без виключення.

Так, відповідно до ст. 23 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призову не підлягають:

  • заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади та за підприємствами й установами, які встановлені Кабміном;
  • визнанні лікарською комісією тимчасово непридатними;
  • жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, дитина з інвалідністю або дитина-сирота;
  • жінки та чоловіки, які самостійно виховують неповнолітню дитину;
  • зайняті постійним доглядом за людьми, які його потребують;
  • народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
  • працівники органів військового управління;
  • інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках;
  • здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами, наукові працівники та педагоги, які працюють не менш як на 0,75 ставки;
  • жінки та чоловіки, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час проведення антитерористичної операції;
  • ті, хто були звільнені у запас.

Черги мобілізації

Загальна мобілізація відбуватиметься у чотири етапи, які впроваджуються відповідно до потреб та можливостей під час активних бойових дій.

Перша черга оперативного резерву — колишні військовослужбовці до 40 років, які мають бойовий досвід та відслужили в армії за контрактом або під час однієї з попередніх хвиль мобілізації (йдеться саме про ветеранів бойових дій з 2014 року, а не всіх, хто коли-небудь проходив строкову службу).

Друга черга оперативного резерву — військовослужбовці, що проходили строкову службу до 2014 року або служили за контрактом.

Мобілізаційний резерв — військовозобов’язані громадяни, які закінчили військові кафедри вишів як офіцери запасу і не призивалися під час попередніх мобілізаційних хвиль.

Громадський резерв — решта громадян, які не мають вікових та фізичних обмежень щодо призову на військову службу та можуть бути залучені для комплектування ЗСУ та інших військових формувань винятково в особливий період (застосовується у випадку найгіршого сценарію повномасштабної війни).

обратная связь
Остались вопросы?
Наши юристы проконсультируют Вас по всем интересующим вопросам