24.03.2022 року набув чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Закон визначає особливості трудових відносин у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Положення Закону, які по іншому регулюють окремі аспекти трудових відносин, ніж КЗпП, мають пріоритет під час воєнного стану. Інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням Закону, застосовують у відносинах між працівником та роботодавцем без обмежень.
Основні положення:
Форма трудового договору
За загальним правилом трудовий договір укладається в письмовій формі. Положення Закону дозволяють сторонам самостійно визначати на період воєнного стану форму трудового договору.
Випробування працівника під час прийняття на роботу
На період дії воєнного стану може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.
Строкові трудові договори
Роботодавець може укладати з новими працівниками строкові трудові договори в період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника (незалежно від причин відсутності) для усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили.
Переведення працівника на іншу роботу
Роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо така робота протипоказана працівникові за станом здоров’я.
Виключення: переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії. Таке переведення здійснюється за згодою працівника.
Для здійснення переведення мають бути дотримані умови:
- переведення здійснюється виключно для виконання робіт, спрямованих на відвернення або ліквідацію наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей;
- оплата праці за виконану роботу встановлюється не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.
Повідомлення про зміну істотних умов праці
- У період дії воєнного стану норми трудового законодавства щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.
- Працівники можуть бути попереджені про зміну істотних умов праці відразу після прийняття роботодавцем відповідного рішення про таку зміну, але не пізніше допуску до роботи зі зміненими умовами праці.
- Водночас відповідно до коментаря Мінекономіки, працівники, які прямо не відмовилися від такої зміни істотних умов праці, але не можуть у зв’язку з воєнними діями переїхати у нове місцеперебування підприємства, установи, організації — не можуть бути звільнені відповідно до п. 6 ч. 1. ст. 36 КЗпП.
- Такі працівники можуть бути направлені у простій, відпустку без збереження заробітної плати або призупинити дію трудового договору.
Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
Працівник може розірвати трудовий договір з власної ініціативи в строк, зазначений у його заяві, у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та наявністю загрози для життя і здоров’я.
Виняток: випадки примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця
Допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку).
Норми статті 43 КЗпП України (щодо отримання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на розірвання трудового договору) під час воєнного стану не застосовуються.
Тривалість роботи та часу відпочинку
- Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень.
- Скорочена тривалість робочого часу (для окремих категорій працівників) не може перевищувати 50 годин на тиждень.
- П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень роботодавець встановлює за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення).
- Час початку й закінчення щоденної роботи (зміни) визначає роботодавець.
- Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.
На період дії воєнного стану не діють норми КЗпП щодо:
- скорочення роботи на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні напередодні святкових і неробочих днів;
- тривалості робочого дня напередодні вихідних днів при шестиденному робочому тижні не більше 5 годин;
- обмеження граничних норм позанормових робіт;
- перенесення вихідного дня на наступний після святкового або неробочого;
- перенесення вихідних та робочих днів відповідно до рекомендації Кабінету Міністрів України;
- заборони залучення до робіт у вихідні, святкові та неробочі дні;
- компенсації за залучення до робіт у вихідні, святкові та неробочі дні.
Робота в нічний час
У період дії воєнного стану знімаються обмеження, відповідно до яких забороняється залучення до роботи в нічний час вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років, осіб з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота. Вони можуть бути залучені до такої роботи за їх згодою.
Особливості залучення до роботи деяких категорій працівників
- На період дії воєнного стану дозволяється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах за їхньою згодою.
- Зберігається заборона на залучення до таких робіт для вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року.
- Працівники, які мають дітей (крім випадків, визначених статтею 8 цього Закону), у період дії воєнного стану можуть залучатися до нічних і позанормових робіт, робіт у вихідні, святкові та неробочі дні, направлятися у відрядження лише за їх згодою.
Оплата праці
- Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
- Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
- У випадку порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, роботодавець звільняється від відповідальності, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
- Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплатити заробітну плату.
- У разі неможливості своєчасно виплатити заробітну плату внаслідок бойових дій строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
Відпустки
- У період воєнного стану максимальна тривалість щорічної основної відпустки — 24 календарних дні.
- У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику в наданні будь-якого різновиду відпусток (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
- Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку.
Призупинення дії трудового договору
- На час дії воєнного стану дія трудового договору може бути призупинена у разі абсолютної неможливості надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи.
- Ініціатором призупинення трудового договору можуть бути як роботодавець, так і працівник, про що вони мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб (у разі можливості).
- Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
- Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі буде покладено на державу, що здійснює військову агресію проти України.
- Мінекономіки у своєму коментарі до Закону роз’яснило, що у разі призупинення дії трудового договору виплата заробітної плати роботодавцем не буде здійснюватися. В такому разі відсутня база нарахування ЄСВ, а відповідно ЄСВ не сплачується.
Роботодавцям рекомендується здійснювати належну фіксацію в частині визначення та фіксації сум заробітної плати, ЄСВ (що підлягав би сплаті), компенсаційних виплат з метою їх належного подальшого відшкодування.