👨👩👧👦 Звичайна ситуація: Подружжя, що має дітей, подає заяву на розірвання шлюбу та домовляється про добровільну сплату аліментів одним із батьків.
Як правило, в тих випадках, коли обидва мають бажання приймати участь у матеріальному забезпеченні дитини, не йдеться мова про розмір аліментних платежів. Порядок їх виплати та будь-які домовленості є усними.
Така ситуація є доволі “життєвою”, а бажання батьків добровільно врегулювати питання фінансування сприймається лише позитивно.
Але треба розрізняти наступні поняття:
❗️ Аліменти — це обов’язок утримання у визначених законом випадках одним членом сім’ї іншого, в той час як фінансова допомога не є законодавчо врегульованою та фактично означає сумму, яка добровільно була надана з певною метою.
Через невизначеність, у майбутньому, між сторонами можуть виникати конфлікти, які матимуть неприємні наслідки.
🔍 Так склалося й в нашого клієнта:
Колишня дружина звернулася до суду та вимагала клієнта сплатити заборгованість за аліменти (більше ніж 200 тис грн). Проте, наш клієнт зазначив, що своєчасно сплачував аліменти, в той час як дружина вважала ці гроші фінансовою допомогою.
Справу вдалося виграти, оскільки клієнт зберігав квитанції, тож суддю вдалося переконати, що чоловік добросовісно сплачував аліменти, і підстав стягувати із нього заборгованість немає.
Отже, що треба пам’ятати:
✍️ Найкращим варіантом є укладення письмового договору між сторонами, де буде встановлено розмір аліментів, порядок та строк їх сплати.
💳 Під час здійснення переказу аліментних платежів завжди вказуйте цільове призначення “аліменти”.
🧾 У будь-якому разі варто зберігати квитанції грошових переказів (аліментів), а у разі передачі коштів готівкою — розписки про отримання коштів другим з батьків, із проставленими датою та підписом.
Довести в суді добровільну сплату аліментів за відсутності будь-яких доказів доволі складно. Тому краще скористатися порадами юристів ЮК “Привілей”, які допоможуть не потрапити у неприємну ситуацію.