Тема щеплення дітей дошкільного та шкільного віку — завжди є і буде актуальною та суперечливою. Фактично, наразі є два табори — батьки, які підтримують проведення дитині обов’язкових щеплень та ті, які виступають проти будь-яких щеплень.
В Україні дійсно є перелік хвороб, профілактичні щеплення від яких є обов’язковими для дітей — затверджений він наказом МОЗ України від 16.09.2011 № 595.
Серед них:
- щеплення проти туберкульозу,
- поліомієліту та дифтерії кашлюку,
- правця та гепатиту B,
- гемофільної інфекції,
- краснухи та епідемічного паротиту.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» наслідком не щеплення дитини від вищезазначених хвороб може бути заборона відвідування дитячих закладів (в тому числі навчальних закладів). Адміністрація може заборонити нещепленій дитині відвідувати цей заклад.
Цієї ж позиції дотримується і Верховний Суд, який у своїх рішеннях звертає увагу, зокрема, на те, що держава, установивши заборону відвідувати навчальний заклад дитиною, яка не має профілактичних щеплень, реалізує свій обов’язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров’я всіх учасників освітнього процесу, у тому числі й самої нещепленої дитини.
Як бачимо, перш за все, судова практика базується на основних принципах права — відмова (тобто реалізація права на відмову) батьків конкретної дитини від її щеплення не повинна порушувати прав інших учасників освітнього процесу на безпечне середовище для навчання.
Однак, в контексті нинішньої епідеміологічної ситуації в Україні, слід звернути увагу на те, що щеплення від ковіду в переліку обов’язкових профілактичних щеплень для дітей немає. Більш того, тільки в липні цього року експертна група МОЗ України дозволила вакцинувати дітей віком від 12 років препаратом Pfizer. Щодо дітей до 12 років — для них на сьогодні ще не існує безпечної вакцини.
Звичайно, як і для дорослих, вакцинація для дітей є добровільною та за відмову від вакцинації ніхто не може бути дискримінований.