Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає ряд підстав для відстрочки військовозобов’язаних від призову під час мобілізації.
Однією з таких є бронювання працівників, яке обумовлено це тим, що безперебійність роботи в конкретних сферах життя прямо впливає функціонування економіки країни в цілому. Активно відбувається бронювання, зокрема, представників агросектору, працівників ІТ-бізнесу, об’єктів паливно-енергетичного комплексу та інших об’єктів критичної інфраструктури).
Наразі спробуємо надати відповіді на основні питання, що виникають з процедурою бронювання, а саме:
- На кого покладено повноваження з бронювання?
- Які вимоги передбачені до осіб, яких необхідно забронювати?
- Який алгоритм дій необхідно виконати, щоб військовозобов’язана особа отримала бронь та змогла надалі виконувати свої професійні обов’язки?
Отож, поїхали.
Що стосується суб’єктів, уповноважених забронювати своїх працівників
Бронювання військовозобов’язаних допускається за такими суб’єктами:
– органами державної влади,
– іншими державними органами,
– органами місцевого самоврядування,
– підприємствами, установами та організаціями,
– банками.
Обов’язковою для них є наявність однієї з умов:
– наявність встановлених для суб’єкта мобілізаційних завдань (замовлення), що доводяться до нього на підставі мобілізаційних планів та договорів, або
– діяльність суб’єкта задовольняє потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення.
Водночас, щоб мати право на бронь під час мобілізації, особа повинна відповідати наступним критеріям:
- є військовозобов’язаною (перебуває у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави — відповідно перебуває на військовому обліку);
- є найманим працівником (фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації, в їх об’єднаннях або у фізичних осіб, які використовують найману працю);
- раніше проходила військову службу;
- військово-облікова спеціальність особи не є дефіцитною (зокрема Міноборони віднесла до дефіцитних певні ракетні, артилерійські, танкові, радіотехнічні, мінні та протимінні чи інші спеціальності);
- відсутні інші підстави для відстрочки від призову на час мобілізації та воєнний час.
Якщо економічний профіль роботодавця спрямований на задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань чи населення, а його працівник відповідає всім вимогам, то в такому разі для бронювання необхідно виконати наступний алгоритм дій:
Крок 1. Підготовка суб’єктом (підприємством) Пропозицій
Форма такого документа офіційно встановлена законодавством, тому слід керуватися при заповненні лише чинною редакцією такого документа та чітко дотримуватись усіх формальних вимог щодо його змісту.
При заповненні форми суб’єкт на власний розсуд визначає коло осіб, які обіймають критичні посади — ті, без роботи яких функціонування підприємства буде неможливим або значно ускладненим.
Крок 2. Направлення Пропозицій разом із супровідним листом довільної форми до уповноважених органів (за сферою управління)
У такій ситуації супровідний лист є документом, що містить належне обґрунтування того, що суб’єкт виконує завдання із задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення.
Доказами ведення суб’єктом зазначеного напрямку роботи може бути, зокрема:
- рішення Кабінету Міністрів України чи певних військових адміністрацій,
- укладений договір з військовими формуваннями,
- листи від державних адміністрацій,
- документи про діяльність у сфері добробуту населення (банківські установи, продовольчі магазини тощо).
Супровідний лист (з додатками) та Пропозиціями слід направляти засобами електронного зв’язку до уповноваженого державного органу (профільне міністерство). Обов’язково перед направлення слід проконсультуватися з місцевою військовою адміністрацією щодо необхідності додаткового узгодження з її сторони пакета документів.
Крок 3. Узгодження Пропозицій
Першим державним органом, який схвалює пропозиції може виступати військова адміністрація (така послідовність може залежати від конкретного регіону та усталеної в ньому практики). Другим за чергою є державний орган профільного спрямування (Національний Банк, Мінцифри, Мінагрополітики тощо).
Третім суб’єктом узгодження Пропозицій виступає Міноборони.
Крок 4. Прийняття рішення про відстрочку у зв’язку з бронюванням
Міністерство економіки узагальнює подані органами державної влади, іншими державними органами пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних і протягом одного робочого дня приймає відповідне рішення та надсилає його копію Міністерству оборони, а також зазначеним органам.
У рішенні Міністерства економіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати шість місяців.
З метою підтвердження надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час орган державної влади, інший державний орган видає військовозобов’язаному витяг з наказу Міністерства економіки.
Міністерство оборони організовує через Генеральний штаб Збройних Сил доведення в одноденний строк до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки витягів з наказів Міністерства економіки.