Альтернативні види кримінальних покарань

13.05.2021

Одним з найбільш ефективних міністерств у складі нового Уряду є Міністерство юстиції України. Так, за останній рік за ініціативи міністерства були запроваджені платні камери у СІЗО, а також розформовано та виставлено на продаж декілька установ виконання покарань. 

Ще однією ініціативою Міністерства юстиції України є проекти законів про альтернативні види покарань. Вони спрямовані на індивідуалізацію системи покарань та розширення переліку видів покарань, альтернативних позбавленню волі, що сприятиме зменшенню кількості осіб у місцях позбавлення волі, забезпеченню виправлення правопорушників без ізоляції від суспільства та заощадженню відповідних бюджетних коштів.  

Так, Мін’юст розробив законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розвитку системи пробації, збільшення альтернатив позбавлення волі та створення умов для зниження рецидивної злочинності». Основні зміни торкнулися Кримінально-виконавчого кодексу України, умов та порядку відбування покарань засудженими.

Крім цього, законопроектом запропоновано також:

– розширення кола осіб, яким може призначатися покарання у виді громадських робіт;

– розширення кола осіб, до яких може бути застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням;

– можливість слідчого судді, суду встановлювати розстрочку внесення застави з урахуванням майнового стану підозрюваного, обвинуваченого;

– обмеження строків тримання обвинуваченого під вартою під час судового розгляду;

– покращення умов перебування у слідчих ізоляторах осіб, узятих під варту, завдяки можливості надання платних послуг з поліпшених побутових умов та харчування, можливості доступу до глобальної мережі Інтернет, зміні порядку надання побачень. 

В той же час, особливої уваги заслуговують положення законопроекту, якими пропонується скасування такого виду покарання, як обмеження волі і заміни його новим — пробаційним наглядом. Ми вважаємо таку ініціативу абсолютно обгрунтованою. 

Справа в тому, що покарання у виді обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов’язковим залученням засудженого до праці. Особи, засуджені до обмеження волі, відбувають покарання у виправних центрах, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх місця проживання до засудження. На сьогодні в Україні фактично не створено установ відкритого типу – виправних центрів, які б дійсно відповідали вимогам цього виду покарання, як альтернативного позбавленню волі. За своїм технічним обладнанням та організацією діяльності ці установи майже не відрізняються від виправних колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання. За таких обставин обмеження волі як вид покарання при передбаченому порядку його виконання, втрачає своє кримінально-правове і соціальне призначення, а за умов значної фінансової витратності створює умови для його перегляду.

Що стосується пробаційного нагляду як альтернативи обмеженню волі, то воно полягає у тому, що засуджені зобов’язані: додержуватися встановлених відповідно до закону порядку та умов відбування покарання; виконувати покладені на них обов’язки; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; з’являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації, у порядку та з періодичністю, встановленою уповноваженим органом з питань пробації.

Ще однією новелою законопроекту є запровадження застави майна (а не лише грошових коштів) як запобіжного заходу у кримінальному провадженні. Ця зміна вбачається нам однією з найбільш прогресивних, оскільки розширює можливості підозрюваних/обвинувачених на внесення застави як альтернативи застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, внесення застави у вигляді грошових коштів завжди супроводжувалось великою кількістю проблем, зокрема, необхідністю підтвердження джерела походження коштів, затримками процедури банківських переказів та іншими.

Підсумовуючи зазначене, необхідно сказати, що запропоновані законопроектом зміни є достатньо прогресивними, однак чи будуть вони прийняті і у якій саме редакції пока лише час. До слова, сам законопроект у квітні було передано до Верховної Ради України.   

обратная связь
Остались вопросы?
Наши юристы проконсультируют Вас по всем интересующим вопросам